Характеристика образу Печоріна за романом "Герой нашого часу"

Печорін - головний герой роману Михайла Юрійовича Лермонтова «Герой нашого часу».  Сам автор зазначає наступне: "Герой нашого часу... портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з вад всього нашого покоління, в повному їх розвитку". Цей персонаж не можна назвати позитивним або негативним. Він є сукупністю поведінки всього тогочасного суспільства.

Він надзвичайно розумний, освічений, ввічливий. Він відчуває в своїй душі великі сили, які витратив даремно. Через його образ автор показую пустоту людини в цей час, осільки заняття людини в цей час були марнотратними. Внутрішні якості героя автор висловлює через його зовнішність. Печорін - світська людина з критичним розумом, яка завжди незадоволена життям і не бачить для себе можливості бути щасливим. Аристократичність  показується через блідість шкіри його пальців.
При ходьбі він не розмахує руками - так виражається прихованість його характеру. Очі  не сміялися, коли він сміявся, - це можна назвати ознакою постійної душевної драми. Внутрішні пошуки героя особливо яскраво проявляються в його ставленні до жінок. Він викрадає молоду черкешенку Белу з батьківського дому, насолоджується її любов'ю, а потім вона набридає йому. Бела гине. Він довго і методично привертає до себе увагу княжни Мері. Його головним бажанням залишається володіти чужою душею. Коли герой домагається її любові, говорить, що не збирається на ній одружитися. На Мінеральних водах Печорін зустрічає Віру, жінку, яка любила його протягом багатьох років. Ми дізнаємося, що він  вимотав всю її душу. Печорін щиро захоплюється людьми, але надзвичайно швидко йому стає нудно, і він кидає їх, як зірвану  квітку. У цьому полягає глибокий трагізм героя. Остаточно усвідомивши, що вже ніхто і ніщо не зможе скласти сенс його життя. Печорін чекає смерть.