Характеристика образу Тетяни у романі Олександра Пушкіна "Євгеній Онєгін"

   "Ні врода, що в сестрі цвіла, ні свіжість на виду рум'яна у ній привабить не могла. Печальна, дика мовчазна, неначе сарна полохлива, вона росла в сім'ї своїй немовби зовсім у чужій. Вона горнутись невміла як інші діти, до батьків, маленьке ще, між малюків плигать і гратись не хотіла, і часто при вікні сама смутна сиділа та німа", - так описує Тетяну Пушкін. Побачивши Онєгіна у себе в гостях вона закохалась і почуття свої висловила на папері, в листі написала, що душу свою відає йому. Проте Онєгін сказав, що одружившись він її розлюбить і щоб було без сліз краще з цим закінчити. Поїхавши в Петербург вона вийшла заміж. Коли до неї приїхав Онєгін вона відказала, що любить його, але шлюб для неї важливіший. 
   Цим Тетяна показує себе, як духовну, вартісну і особу, яка дотримується чеснот і вміє твердо оцінити ситуацію.