Однією із найбільш вагомих проблем, які порушуються в романі є питання краси внутрішньої і зовнішньої.
Краса - це прикраса людини, дана Богом. Кожен оцінює красу за індивідуальними критеріями. Але в загальному виділяють внутрішню і зовнішню красу. Але не завжди краса може бути правдивою, зокрема не завжди красива людина зовні може бути такою всередині. В романі ми зустрічаємось із багатьма дійовими особами, такими, як : Есмеральда, Квазімодо, Клод Фролло, П'єр Гренгуар, Феб де Шатопер та інші. Кожному з них притаманна якась краса. Есмеральда - це образ, в якому гармонійно поєднані всі види краси : вона вродлива дівчина і водночас добра і милосердна. Вона єдина дійова особа в романі, якій притаманне виявлення милосердя до оточуючих, не залежно від їхнього зовнішнього вигляду. Протиставляється Есмеральді, в плані зовнішньої краси, Квазімодо. Він - глухий, одноокий,, горбатий і кульгавий дзвонар. Але хоч він і не наділений зовнішньою красою, він, не зважаючи на надто погане ставлення до нього оточуючих людей, був добрим, вмів віддячувати за зроблене для нього добро. Феб де Шатопер - красень, але ця захопленість ним з першого погляду не оправдовує себе, адже під гарною "обкладинкою" знаходиться чертве серце і байдужа душа гульвіси. Отже, проаналізувавши ці три образи ми можемо сказати, що в образі Есмеральди поєднано істинні і непороччні внутрішня і зовнішня краса, а Феб де Шатопер - втілення фальшу та обману.
Взагалі, роман славиться навіть красою описаного Парижа і розміщеного в ньому собору Нотр-Дам де Парі. Ніколи не пізно розпізнати неправдивість людини, але головне зробити це вчасно, адже як говорить українське народне прислів'я : " Неправдою весь світ обійдеш, а назад не вернешся!"
0 коммент.:
Дописати коментар