Кого і що висміює і засуджує автор "Конотопської відьми"
У повісті “Конотопська відьма” Г.Квітка-Основяненко змалював життя сільської верхівки, узагальнивши його у образах сотника Забрьохи і писаря Пістряка. Використовуючи сатиру, автор в загальному засуджує обмеженість, бездуховне і паразитичне життя. Зокрема, сотнику Забрьосі притаманні такі риси, як обмеженість і ледачість. Адж він зовсім не відповідає своєму званню, бо навіть не знав імен козаків, що відносились до його сотні. Також автор у деякій мірі засуджує його дволикість. Адже, в присутності людей він карає відьом, випробовує їх водою, а коли відсутні свідки він звертається до Явдохи з проханням одружити його з роботящою і красивою Оленою. Висміює в образі сотника недалекоглядність, адже коли йому прийшов лист із Чернігова, то той послухав Пістряка і не пішов у похід, отже не мав власної думки. В образі Пістряка автор засуджує його зраду друга, яке все одно не пішло йому на користь. А також висміюється його невизначеність і підлабузництво. Адже він підігрує тому, хто при владі. Коли Забрьоха втратив посаду, він пробує підлизатися до Халявського, але на марно.
Отже, автор висміює життя і побут козацької старшини кінця 18 ст. на прикладі головних героїв.
0 коммент.:
Дописати коментар