"Доля людини"
Оповідяння михайла Шолохова "Доля людини" було опубліковано в газеті "Правда" від 31 грудня 1956 року і 1 січня 1957 року. В оповіданні письменник черговий раз звернувся до найвизначнішої та найтрагічнішої теми XX століття - теми війни і долі людини на війні.
Задум оповідання виник у письменника ще навесні першого повоєнного року - 1946, коли на переправі через степову річку Єланку, що розлилася весняним паводком, до ньогго підійшов чоловік з хлопчиком і сів поряд відпочити на сільський пліт. Прийнявши Шолохова за свого "брата-шофера", він розповів йому про свою долю. Розповідь незнайомця глибоко вразила письменника, і він тоді ж вирішив написати оповідання. Однак лише через десять років йому вдалося звернутися до старого задуму, і в грудні 1956 року Шолохов за тиждень написав "Долю людини".
Оповідання "Доля людини" описує трагічний життєвий шлях простого російського мужика Андрія Солокова. Образ головного героя дуже схожий на образи інших радянських солдатів, про яких Шолохов писав під час війни, але дуже відрізнявся від них. Він вийшов із жорстоких випробувань не лише виконавши свій громадянський обов'язок, а й зберігши в собі гуманність та найкращі людські якості. Він замінив батьків хлопчику Вані і цим показав героїзм.
0 коммент.:
Дописати коментар