Ідея вірша: роздуми над тим, як важко залишатися в тюремеій камері, коли ховають власного батька, тобто роздуми над неминучістю долі.
Тема: роздуми ліричного героя над своїм життям : " який обрав тебе як побратим" і моральне підтримання себе словами : " на ній і стій, допоки скону, допоки світу й сонця - стій і стій".
Ліричний герой: герой-боєць усвідомлює своє безнадійне становище й сприймає його як неминучість, заповідану долею. Він наголошує, що лише сила духу може допомагати вистояти в смертельному двобої зі злом, не скоритись неправді, не зректися своїх ідеалів.
Образи-символи: нескоренність духу поета передається вживанням повторів, дієслів наказової форми, антонімів. Шлях, тропа - це життєвий шлях поета, який він обрав нелегкий.
Поетичний висновок : " торуй свій шлях", тобто поет закликає прокладати свій шлях, незважаючи на перешкоди, адже, "до нього змалку ти заповідався".
0 коммент.:
Дописати коментар