Характеристика образу Есмеральди( за романом Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері")

 Есмеральда – циганка, яка заробляла на прожиття танцями під рокіт баскійського тамбурина і фокусами із кізкою Джалі, яка завжди демонструвала чудове знання дати і години. Есмеральда була без батька і матері, а до Парижа приїхала минулого року, - це ми дізнаємось від неї тоді, коли вона розмовляла із Гренгуаром. Циганка єдина у творі наділена милосердям. Наслідком цього було те, що рятуючи він смерті Гренгуара, який заблукав, вона взяла його за чоловіка. Вона «своїми чорними очима, що спалахували блискавицею» приковувала погляди багатьох людей, у тому числі й Клода Фролло, архідиякона і його вихованця Квазімодо. Клод Фролло любив, але водночас ненавидів Есмеральду, оскільки вона заставляла його плекати такі почуття, які були для нього заборонені. З книги сьомої ми дізнаємося, що Есмеральда була дочкою Шантфлері, розпустниці. Але саме ця жінка любила її понад усе на світі і за ради неї тепер каялась за її викрадення у «щурячій норі». До Квазімодо Есмеральда ставилась з жалем і після покарання його, коли він просив пити, можливо почуваючись винною принесла йому довгожданої води.

0 коммент.:

Дописати коментар