Перший розділ містерії "Великий льох" грунтується на трьох містичних образах - образах трьох душ, які прилетіли подивитися, як розкопуватимуть льох. Адже, за їхніми словами, так сказав Петрові Бог: " Тойді у рай їх повпускаєш, як все москаль позабирає, як розкопа великий льох". Уже з цих кількох рядків ми можемо усвідомити, що це заклик украаїнців до боротьби проти Російської імперії, прагнення до незалежності.
Кожна із душ має свою прокляту долю, яка не дає їй потрапити у рай, тобто не може заспокоїтися, зазнати душевного спокою без незалежності Батьківщини.
Гріх першої полягав у тому, що вона, як була дівчиною, з повними відрами перейшла дорогу Богдану Хмельницькому, який їхав до Переяслава "Москві присягати". Ця народна прикмета виявилась сприятливою лише для Б.Хмельницького, який перекреслив усі можливі надії на незалежність, уклавши Переяславський договір.
Друга душа страждала за те, що напоїла коня Петра I, коли той повертався після перемоги над шведами. Але ми дізнаємось, що вона це зробила ненавмисно. Ми можемо знайти для неї виправдання, адже недавно її сестру й матір зарізали у битві біля Батурина. Сирота говорить: " Я не знала, що я тяжко, тяжко согрішила! Ледве я дійшла до хати на порозі впала. А назавтра, як цар вийшов, мене поховали." Тобто навіть одна зустріч з царем була згубною для народу.
Третя душа провинилась ще як була немовлям. Її провина полягала в тому, що вона посміхнулась Катерині II,не знаючи: "Що тая цариця - лютий ворог України, голодна вовчиця!" Ця усмішка стала причиною смерті її матері, яка жахнулась реакцією дитини.
Якщо провести паралель між всіма душами, то можна сказати, що кожна із душ сприяла і допомагала ворогам України з різних причин: або будучи немовлям, яке нічого не усвідомлювало, або будучи прибитим горем не зразу зорієнтувалась.
0 коммент.:
Дописати коментар