Лад мистецького твору. Читацькі уявлення про лад: новелістика Едґара Аллана По.Частина 2.


відкривається  або, вірніше, привідкривається. Відтак, з  лабіринту Е.По читач, спираючись на руку автора,  виходить переможцем.
   Означена  структура здогаду  співвідноситься (проте, не завжди) з героями його творів. В одному  з давніх часописів я знайшла цікаве твердження щодо героїв або, мабуть,  єдиного  героя творів Е.По. Йшлося про визначальну якість  цього     багатостраждальця,   що переживає  в оповіданнях такі  незвичайні пригоди  та  надприродні  жахи. Цією якістю була   здатність   холодного розрахунку, що уможливлює  дати собі раду за будь-яких обставин, розібратися у   всіх   складностях   і  життєвих    зчепленнях. Ця здатність розглядалася, як властива   американцю,   що ніколи не втрачає влади над собою 4/. Улюбленого героя  Е.По   можуть   звати Ганс Пфааль, Дюпен, Легран, він може бути героєм "Чорного кота" ,  "В полоні Мальстрему", "Це ти"  - всюди він однаково володіє собою,  не    втрачає    присутності духу.   Цей герой може виборсатися з прірви безвиході,   вивищитися    над несправедливістю та приниженням, здолавши їх, вийти з лабіринту незбагненого, незрозумілого.
    По-четверте,  можна говорити про лад творів Е.По, оскільки вони побудовані відповідно   до   єдності ефекту.  Авторська ідея, щодо єдності ефекту твору на читача,  обумовлювала якнайточніший добір та розташування деталей  у новелі та поезії.  Митець пам’ятав про необхідність   весь   час мати перед очима розв’язку. Окремі епізоди і сам тон оповідання підпорядковувалися  загальному задуму, оскільки  лише  у такий  спосіб можна  було надати ходу дії потрібні логічність та  зв’язність 5/.
   Лад    прозових творів Е.По засвідчує   й те,   що  вони апелюють до читацької креативності,   тож  гармонії.  У своїй прозі автор в рівній мірі змушував читача підкоритися   всевладдю твору і , одночасно,  уможливлював власну, читацьку співтворчість.  Він    прагнув, щоб  душа  читача перейнялася ефектом твору.
    Тож,   по-п’яте, гармонія завершених творів   американського  митця обумовлена тим, що   він  не  прагне перетворити  їх на закриті. Всі вони зберігають поетичну якість. Для У.Еко -   поетична якість   - здатність тексту породжувати  різні  прочитання, не вичерпуючись  до дна. Тож, читач залучається  до інтерпретації тексту.    Опиняючись  в  лабіринті  здогаду  Е.По, читач актуалізує власний досвід,  відтак підключається до енергії ладу творів американського романтика.
   В одній з своїх рецензій Е.По відмічав, що справжня оригінальність там, де авторські    новації апелюють до  напівсформованих,  невиражених фантазій (fancies) людства,     витончених  проявів  сердечних пристрастей, зародків інстинктів 6/.
     Причому, твори Е.По уможливлюють  максимальне  збільшення креативної  ролі читача.   Г.Гессе в своєму есе "Про читання книг" розрізняє 3 типи читачів. Останнім  з  цих типів є господар, що грається з текстом. Він "купається" в потоці озарінь  та  імпульсів,   спонуканих   текстом.  Він взагалі перестає бути читачем.    Але  без  цієї  сходинки  читач  залишається    поганим,   незрілим реципієнтом-школяриком. Він   ще  не знає, не відчуває , "що твори Гете - це не Гете, а томи Достоєвського - це не Достоєвський, це    лише    їхня спроба, їхнє відчайдушне,  ніколи до кінця не здійснене намагання опанувати  багатоголосся та багатозначність світу, в епіцентрі якого вони знаходились"  7/.
   Те саме Гессе міг би сказати й про Е.По.



________________
*     Поняття     "лад"    та   "гармонія"   використовуються   як   синонімічні   і розкриваються,    як співзвуччя,   співрозмірність,   узгодження,      стрункість. Можливість такого синонімічного уподібнення коріниться в  етимології поняття "гармонія". Відомо, що    в давньогрецькій традиції  Гармонія була уособленням порядку та  симетрії світобудови, оскільки узгоджувала в собі  якості двох богів - війни та краси.
   Крім    того,   посутнє  ототожнення  цих  двох  понять обумовлене роздумами Г.Башляра,   який   у своїх   естетичних  есе розкривав уяву, як джерело не лише поезії, але й буття та думки.

0 коммент.:

Дописати коментар